Меню
 Каталог
 Випадкове фото
 Наша кнопка

Отримати код
 Статті

Головна/Статті/Культура Теги: Хмельницька обласна бібліотека для юнацтва   

10.04.2013

В. ЗЕМЛЯК - СПІВЕЦЬ РІДНОЇ СТОРОНИ

 Наш видатний краянин Василь Земляк увійшов в історію української літератури ХХ ст. як унікальний митець, автор поетично-філософських творів, сповнених любов’ю до рідної землі. 

Літературна спадщина письменника репрезентована повістями “Рідна сторона” (1956), “Кам’яний брід” (1957), “Гнівний Стратіон” (1960), “Підполковник Шиманський” (1966), романом-дилогією “Лебедина зграя” (1971) і “Зелені млини” (1976), трагедією “Президент” (1974-1976), кіносценаріями “Олесь Чоботар”, “Новели Красного дому”, “Останній патрон”. Писав він також нариси та літературно-критичні статті. 
Художньо виразні, неповторно колоритні твори В.Земляка стали своєрідним ідейно-естетичним заповітом митця-громадянина. В українську літературу він прийшов у 1950-х роках разом з поколінням письменників-фронтовиків.

Народився письменник 23 квітня 1923 року в селі Конюшівці (тепер Липовецького району) на Вінниччині у селянській родині. Його справжнє ім’я і прізвище Вацлав Вацек. По батьковій лінії рід його походить із Чехії, звідки в 1874 році в Україну пересилився прадід майбутнього письменника Йосиф Вацек. Мати Катерина Олександрівна Гарлінська походила з польсько-шляхетської родини. Ось таке чехо-польське коріння Василя Земляка. Згодом письменник згадував своє дитинство: “... виріс і жив серед чехів, знаю їхню мову, звичаї, культуру... Я люблю Україну, вважаю себе споконвічним українцем, але ніколи не забуваю про чехів, і коли приїжджаю в рідне село, то почуваюсь майже правовірним чехом. До речі, я закінчив з відзнакою чеську семирічну, хоча до п’ятого класу (ми жили тоді в українському селі) по-чеськи не вмів розмовляти”. 
Генетично споріднений із чехами, Василь Земляк у 1968 році написав статтю “Мудрість чехів”, у якій сказав високі, захоплені слова на адресу цього народу, – який завжди відзначався тверезістю розуму і передбачливістю, і вся його історія свідчить про те, що навіть за найнебезпечніших життєвих обставин умів зберігати присутність духу й мудрість, щоб “пройти крізь тисячоліття і вистояти проти багатьох імперій, починаючи з Римської, зберегти при цьому свою національну самобутність і неповторність”. Дитинство майбутнього письменника минуло серед українських та моравських чехів. Саме від них увібрав у своє серце народні пісні і думи, у них навчився цінувати нетлінні духовні надбання, від них набрався мудрості і любові. Одна за одною (при гасовій лампі й каганці) Василь, старший син Вацеків, поглинав книжки. Перечитавши все, що було в шкільній та сільській бібліотеках, він, де тільки міг, діставав нові видання. Тоді ж написав перші вірші, п’єси, оповідання. Невдовзі старшокласник Василь Вацек став місцевою знаменитістю. Промайне ще часу чимало, і в його особі народиться письменник, що візьме символічне літературне ім’я Земляк, підкресливши цим свій духовний зв’язок з рідним краєм та його людьми. 
По закінченні середньої школи Василь вступив до Харківського авіаційного училища. Але війна перервала навчання. Вісімнадцятирічний юнак потрапив на фронт, узяв участь у партизанському русі в Козятинському та Погребищенському районах Вінницької області та на Житомирщині. В рідному селі він організував антифашистське підпілля, налагодив зв’язок із партизанським загоном Пилипа Шуляка, що успішно діяв на Поділлі. Невдовзі Василь Земляк став командиром партизанського взводу, а згодом кінного загону імені О.Суворова. Побачене і пережите відлунилося потім у його повістях “Гнівний Стратіон”, “Підполковник Шиманський”, кіносценарії “Олесь Чоботар”, численних оповіданнях. Після війни працював завідувачем відділу Козятинського райвиконкому, керував відділком радгоспу в селищі Червоному на Житомирщині. Одночасно навчався на заочному відділі Житомирського сільськогосподарського інституту (1949-1953). Працював у газеті. З 1958 жив і працював у Києві у різних видавництвах, на кіностудії імені О.Довженка, швидко визначився як талановитий майстер українського слова. 
У спогадах про Василя Земляка, яких до сьогодні з’явилося вже справді рясно, неодмінно підкреслюється неповторність його вдачі, бо справді, був він чоловіком небуденним і вражав усіх тонким артистизмом, делікатністю, замріяністю і рідкісною душевною щирістю. За порівняно короткий час здобув він незаперечний літературний авторитет. Павло Загребельний писав, що Василь Земляк дуже нагадував античного грека, який жив на майдані, утікав із домашніх стін на люди, до товаришів, ставав там собою. Любив спілкування, кохався у писаннях античних авторів, охоче цитував їх, бо відчував спорідненість з духовним світом тієї далекої епохи. Микола Зарудний називав уродженця Вінниччини “володарем чарівного коня”, згадуючи про те, як письменник любив коней, бо це була не просто любов, успадкована селянським сином, до цієї, такої необхідної в роботі і в житті, тварини. Для нього коні були витвором природи. Без сумніву, ця любов до них прийшла в душу Василя Земляка разом з козацькими народними думами, в яких кінь уособлював вірність людині. 
Нагла смерть холодного березневого дня 1977 року обірвала життя видатного прозаїка саме в період його справжнього творчого злету. Численним творчим замірам письменника не судилося здійснитися. Це була велика, болісна втрата для українського письменства. 
Ім’я Василя Земляка як митця непересічного таланту привернуло увагу громадськості після появи друком двох його повістей – “Рідна сторона” та “Кам’яний брід”. На сіровато-вбогому тлі тодішньої літератури ці твори не могли бути непоміченими. Справді свіжим і задушевним був голос їхнього автора. Присвячені темі українського повоєнного села, ці твори розповідали про цікаві життєві колізії, вражали колоритним народним стилем, розширювали “географію” образного освоєння дійсності, тяжіли до філософських узагальнень. Водночас вони були помітною даниною часові з “типовими” рисами так званої колгоспної теми. Повість “Рідна сторона” сам автор назвав “Поліською повістю” і саме на неї захопленим листом відгукнувся Михайло Стельмах, відзначивши, що на нього з твору “повіяло зеленим пахучим шумом Полісся і свіжістю молодого таланту”. В українську літературу прийшов письменник зі своїм поетичним поглядом на світ, зі знаннями життя і людей, про яких пише. Уважний читач легко завважить у “Рідній стороні” те, з чого згодом виростатиме його “Лебедина зграя”. Тема “людських джерел”, невичерпних джерел духовності рідного народу, захопила Василя Земляка, як бачимо, ще в ранній творчості.
Вже в перших повістях письменник постав як цікавий, знаючий, іронічний і дотепний майстер слова, а передовсім як живописець. Ці твори стали відправною точкою його літературного шляху. Творче ж змужніння Василя Земляка, який мав уже власний стиль, засвідчили дві наступні його повісті “Гнівний Стратіон” і “Підполковник Шиманський”, анітрохи не схожі на тематично споріднені з ними твори інших українських письменників. Василь Земляк звернувся в них до подій війни з німецьким фашизмом, змалював героїчну боротьбу з ворогом партизанів і підпільників. Ці твори можна поставити в один ряд з “Людина і зброя” О.Гончара та “Вир” Г.Тютюнника, тобто з творами, які розкривали не тільки героїку й трагедію війни, а й філософію великої і драматичної проблеми “людина і війна”. Земляк художньо переконливо порушив проблему вибору (дочка партизанського ватажка Стратіона закохується в командира створеного фашистами батальйону), проблему патріотичного обов’язку і кохання, особистого щастя. За задумом, це великі, шекспірівського звучання теми. 
Критики визнають повість “Гнівний Стратіон” як романтичну баладу в прозі з винятковими сюжетними ситуаціями. Повість же “Підполковник Шиманський” з його авантюрною фабулою, відвертим гротескуванням людей і подій, отою фантастичністю зображення сприймається як своєрідний пролог до його “Лебединої зграї”. Ввібравши в себе весь попередній досвід Земляка-прозаїка, дилогія.
“Лебедина зграя” і “Зелені млини” не тільки засвідчила висхідний характер його творчості, а й увінчала його жанрово-стильові пошуки. 
Автор плекав надію написати і третю частину “Веселі Буковеньки”, однак цьому задуму не судилося здійснитися. 
В центрі Землякової дилогії історія українського Побужжя втілена в “днях і трудах” села Вавілон. Розповідь розпочинається з пореволюційних подій, коли виникали комуни, точилася смертельна “класова” боротьба, і закінчується очищенням краю навесні 1944-го року від фашистських окупантів. Тема дилогії, як бачимо, належить до найпопулярніших у тодішній літературі. Коли писалася “Лебедина зграя” (починав ще в житомирський період), автор розумів свою “зашореність”, пам’ятав усі ідеологічні табу і щохвилинно відчував голос внутрішнього цензора – обов’язкового супутника творчих днів кожного радянського письменника. Василь Земляк зумів не лише не повторюватися, але й перебудуватися і створити вершинний твір передусім в рамках химерної прози, в творах якої поєдналися лірика і гротеск, сатирична фантастика й потужна фольклорно-етнографічна основа. 
У жанрово-стильовому плані його дилогія співзвучна була з романами О.Ільченка “Козацькому роду нема переводу” (1958), Є. Гуцала “Позичений чоловік” і “Приватне життя феномена” (1982). Як засвідчують мемуаристи, Василь Земляк “уражав сенсаційною несподіваністю знань” [2,6], володів “необхідною для реконструкції міфопоетичних, фольклорних традицій фантазією та ерудицією” [1,12] скарбниці світової філософської думки – творів Сократа, Платона, Сенеки, Гельвеція, Монтеск’є, Робесп’єра – черпав натхнення, створюючи свій Вавілон “наповнений українським сонцем та животворящими соками чорнозему” [2,79]. Використані автором елементи химерності, іронічний кут зору не применшують трагедійності подій після 1917 року. На одному полюсі у “Лебединій зграї” – бідняки, яких об’єднують у комуни, на другому – багатії: Бубели , Гусаки, Раденькі. Лише Явтушок Голий стоїть посередині, перебігаючи щоразу з табора в табір. Твір вражає багатством і виразністю соціально-психологічних характеристик персонажів, живих, тонко змальованих постатей, які утворюють ту цілісність, ім’я якій народ. Багатство деталей, яскравість описів і сцен – все підпорядковане загальній ідеї твору. Іноді складається враження невичерпності авторської розповіді, за якою вимальовуються соціальні відносини у Вавілоні, Глинську, в цілому краї. 
Є у Вавілоні свій філософ Фабіян з його однойменним цапом. Створено цей образ за допомогою виразних гротескних мазків. Найсильніші місця пов’язані насамперед з Фабіяновими філософемами, а також із тим рідкісним сплавом вигадливої містифікації, різнотональної іронії, романтичної патетики і ліричності. Василь Земляк із спокоєм літописця, з гумором людини, залюбленої в своїх героїв, зумів змалювати колоритні образи Мальви Кожушної, Клима Синиці, братів Соколюків, Явтушка Голого, інших персонажів, густо заселивши ними свою “Лебедину зграю”, твір значною мірою автобіографічний. І сьогодні вражає майстерність автора у змалюванні Вавілону і вавілонян, для яких головне – свята любов до рідної землі. 
В естетиці Василя Земляка проза посідає винятково високе місце. Вона для нього – своєрідний синтез поезії, музики, живопису і фольклору. Кодекс честі письменника Василя Земляка з’ясував ще на початку свого творчого шляху: “Правда – це тільки слухняний інструмент у руках художника”. Його мистецьким імперативом було – відкриватися читачеві в своїх творах аж до потаємніших глибин своєї душі. Василь Земляк радів з успіху своєї дилогії, про що свідчить схвильований запис у його щоденнику: “І все ж письменником бути прекрасно! Спасибі долі, що вона потурбувалася про це”. 

 

 


 

Творчий доробок Земляка Василя

 


 

[84(4Укр) / З-53] Земляк, В. С. Лебедина зграя. Зелені Млини : Романи / В. С. Земляк. – К. : Дніпро, 1981. – 623 с.

[84(4Укр)6-4 / З-53] Земляк, В. Лебедина зграя : роман / В. Земляк. – К. : Махаон-Україна, 2002. – 336 с. – (100 кращих творів українського письменства).

[84(4Укр)6-4 / З-53] Земляк, В. Лебедина зграя : Романи оповідання / В. Земляк ; Вступ. слово О.О. Сизоненко. – К. : Україна, 2005. – 720 с. – (Бібліотека шевченковського комітету).

[84(4Укр)6-4 / З-53] Земляк, В. С. Лебединая стая; Зеленые млыны : Романы / В. С. Земляк. – М. : Известия, 1978. – 730 с. – (Б-ка "Дружбы народов"). .

[84(4Укр)6-4 / З-53] Земляк, В. С. Підполковник Шиманський : Героїчна повість / В. С. Земляк. – К. : Веселка, 1980. – 335 с.

[84(4Укр)7 / З-53] Земляк, В. Впереди фронта : Повести и рассказы / В. Земляк. – М. : Мол. гвардия, 1979. – 256 с.

[84(4Укр)7 / З-53] Земляк, В. С. Лебедина зграя : Повість, кіноповісті, драма, оповідання, поезії / В. С. Земляк. – К. : Рад. письменник, 1978. – 341 с.

[84(4Укр)7 / З-53] Земляк, В. С. Підполковник Шиманський : Роман / В. С. Земляк. – К. : Рад. письменник, 1966. – 231 с.

[84(4Укр)7 / З-53] Земляк, В. С. Рідна сторона; Кам'яний Брід; Гнівний Стратіон : Повісті / В. С. Земляк. – К. : Дніпро, 1974. – 487 с.

[84(4Укр)7 / З-53] Земляк, В. С. Твори : В 4-х томах. Т. 1. Рідна сторона: Поліська повість; Кам'яний Брід: Повість; Новели Красного дому: Кіноповість / В. С. Земляк. – К. : Дніпро, 1983. – 399 с.

[84(4Укр)7 / З-53] Земляк, В. С. Твори : В 4-х томах. Т. 2. Гнівний Стратіон: Повість; Підполковник Шиманський: Героїчна повість; Ніч без милосердя: Повість; Останній патрон: Кіноповість / В. С. Земляк. – К. : Дніпро, 1983. – 390 с.

[84(4Укр)7 / З-53] Земляк, В. С. Твори : В 4-х томах. Т. 3. Лебедина зграя; Зелені Млини: Романи / В. С. Земляк. – К. : Дніпро, 1984. – 619 с.

[84(4Укр)7 / З-53] Земляк, В. С. Твори : В 4-х томах. Т. 4. Президент: Трагедія на три дії; Олесь Чоботар: Кіноповість; Оповідання, поезії, публіцистика / В. С. Земляк. – К. : Дніпро, 1984. – 421 с.

[84(4Укр)7-4 / З-53] Земляк, В. С. Ночь без милосердия : Повести; Рассказы / В. С. Земляк. – К. : Дніпро, 1988. – 539 с. – ("Радуга").

Земляк, В. Маленькі оповідання: Гуси / В. Земляк // Українське слово : В 4-х кн.: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ століття / Упоряд. В. Яременко. – К. : Аконіт, 2003. – Кн. 3. : Культурно-історична епоха соцреалізму ( тоталітарізму ) і активного йому спротиву ( атитоталітаризму ) - 1941 - 1991 рр. – С. 340

Земляк, В. Маленькі оповідання: Ластів'яче гніздо / В. Земляк // Українське слово : В 4-х кн.: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ століття / Упоряд. В. Яременко. – К. : Аконіт, 2003. – Кн. 3. : Культурно-історична епоха соцреалізму ( тоталітарізму ) і активного йому спротиву ( атитоталітаризму ) - 1941 - 1991 рр. – С. 342

Земляк, В. Маленькі оповідання: Лелечий суд / В. Земляк // Українське слово : В 4-х кн.: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ століття / Упоряд. В. Яременко. – К. : Аконіт, 2003. – Кн. 3. : Культурно-історична епоха соцреалізму ( тоталітарізму ) і активного йому спротиву ( атитоталітаризму ) - 1941 - 1991 рр. – С. 341

Земляк, В. Маленькі оповідання: Чарівний кінь / В. Земляк // Українське слово : В 4-х кн.: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ століття / Упоряд. В. Яременко. – К. : Аконіт, 2003. – Кн. 3. : Культурно-історична епоха соцреалізму ( тоталітарізму ) і активного йому спротиву ( атитоталітаризму ) - 1941 - 1991 рр. – С. 340

Земляк, В. Як закувала зозуля / В. Земляк // Українське слово : В 4-х кн.: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ століття / Упоряд. В. Яременко. – К. : Аконіт, 2003. – Кн. 3. : Культурно-історична епоха соцреалізму ( тоталітарізму ) і активного йому спротиву ( атитоталітаризму ) - 1941 - 1991 рр. – С. 338

Про творчість письменника


 

[83.3(4Укр)6я73 / С40] Сиротенко, В. П. Історія української літератури ХХ сторіччя та методика її викладання : навч. посібник / В. П. Сиротенко, Р. Ф. Суровцева. – К. : ЦУЛ, 2012. – 392 с.

[83.3(4Укр)я2 / У45] Українські письменники : біографії, огляди творчості, літературні напрямки і течії, літературознавчий словник. – К. : Велес, 2011. – 368 с.

[83.3(4Укр) / П12] Павличко, Д. Літературознавство. Критика. Т. 1. Українська література / Д. Павличко. – К. : Основи, 2007. – 566 с.

[92я2 / У74] Усі письменники і народна творчість : довідник. – К. : Майстер-клас, 2007-2008. – 864 с.

[83.3(4Укр) / С34] Сивокінь, Г. М. Від аналізу до прогнозу : Літературно-художній пошук і позиція критика / Г. М. Сивокінь. – К. : Дніпро, 1990. – 446 с.

[83.3(4Укр)6 / Г65] Гончар, О. Т. Чим живемо : На шляхах до українського Відродження / О. Т. Гончар. – К. : Рад. письменник, 1993. – 400 с.

[83.3(4Укр) / Ж87] Жулинський, М. Наближення : літературні діалоги / М. Жулинський. – К. : Дніпро, 1986. – 278 с. .

[83.3(4Укр) / У74] Усі українські письменники : Біографічний нарис. Літ.-худож. огляд. Перелік основних творів. Література для додатк. користування. Термінолог. словник / Упоряд. Ю.І. Хізова. – Харків : Торсінг Плюс, 2006. – 384 с. – (Іду на урок).

[83.3(0) / У74] Усі учнівські твори. 5-9 класи / Уклад. Л.І. Нечволод. – Харків : Торсінг плюс, 2006. – 320 с. – (Швидка допомога)..

[83.3(4Укр) / У74] Усі українські письменники : Біографічний нарис. Літ.-худож. огляд. Перелік основних творів. Література для додатк. користування. Термінолог. словник / Упоряд. Ю.І. Хізова. – Харків : Торсінг Плюс, 2005. – 384 с. – (Іду на урок).

[83.3(4Укр)6 / Д44] Дивосвіт "Веселки" : Антологія літератури для дітей та юнацтва в трьох томах. Т. 2. Українська література. – К. : Веселка, 2005. – 703 с.

[83.3(0)я721 / П64] 500 нових творів. Українська мова та література. Зарубіжна література / Автор-упорядник Н.В. Прибиловська. – Харків : МОСТ-Торнадо, 2000. – 464 с.

[83.3(4Укр)я729 / У45] Українська література : Посібник для старшокласників і абітурієнтів. – К. : Либідь, 1996. – 368 с.

[83.3(4Укр)6 / У45] Українське слово : В 4-х кн.: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ століття. Кн. 3. Культурно-історична епоха соцреалізму ( тоталітарізму ) і активного йому спротиву ( атитоталітаризму ) - 1941 - 1991 рр. / Упоряд. В. Яременко. – 3-е вид., змін., допрац., доп. – К. : Аконіт, 2003. – 799 с.

[83.3(4Укр)6я73 / І-25] Історія української літератури ХХ століття : У 2 кн. Підручник. Кн. 2. Друга половина ХХ ст. / За ред. В.Г. Дончика. – К. : Либідь, 1998. – 456 с.

[83.3(4Укр)я721 / Х91] Хрестоматія з української літератури : 5 кл. Позакласне читання / Упоряд. С. Ткачов. – Тернопіль : Підручники і посібники, 1998. – 176 с.

[83.3(4Укр)6я43 / У 45] Українське слово : Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ століття : Навч.посібник. В чотирьох книгах. Кн. 3. Культурно-історична епоха соцреалізму ( тоталітаризму) і активного йому спротиву(антитоталітаризму)-(1941-1999 рр.) / Упоряд. В. Яременко. – 2-е вид., доопрац.,доп. – К. : Аконіт, 2001. – 799 с.

 

На шпальтах газет та журналів

 

Горнятко-Шумилович А. Фольклорна образність “химерної” прози: Типологічні подібності “Лебединої зграї” В. Земляка, “Мрію” В. Дрозда і “Дому на горі” В. Шевчука / Горнятко-Шумилович А// Укр. Мова та література.- 2004.- №15.- С. 2-10.

Комар Б. Незабутні побратими: про творчу співдружність в кіноіндустрії В.Земляка і І. Миколайчука / Комар Б. // Київ.- 2003.-№ 6. - С. 33-34.

Комар Б. Як публікувалась “Лебедина зграя”[В. Земляк]/ Комар Б. // Літературна Україна .- 2003.- 24 квіт. С. 8.

Лабінський, М. Химерна проза Василя Земляка / М. Лабінський // Пам'ять століть. – 2008. – №3. – С.102-103.

Сивокін Г. Прорив у царину творчої свободи: до 75-річчя В. Земляка / Сивокін Г. // Дивослово.-1998.- №4.- С. 62-63.

Сизоненко О. Незбагнений Вавілон: новела про В. Земляка / Сизоненко О. // Дзвін.- 2000.-№5-6. С. 64-74.

Сизоненко О. Незбагненний Вавілон: [штрихи до портрета В. Земляка] / Сизоненко О. // Віче.- 1997.- №4.- С. 120-125.

Скрипник А. Навздогінці за давнім святом: [17 березня минуло двадцять років від дня смерті класика Української літератури Василя Земляка]/ Скрипник А. // Літературна Україна .- 1997.- 20 березня.- С. 15.

Слабошпицький М. Вавилон у степах України: [про творчість В. Земляка] / Слабошпицький М. // Вітчизна.- 1991.- №11.- С. 164-177.

Слабошпицький М. Василь Земляк: Дорога до “Лебединої зграї”/ Слабошпицький М // Укр. мова і літ. в школі.- 1992.- № 1.- С. 79-89.

Слабошпицький М. Вацек, Вацек, земляк: /Слабошпицький М. [О писателе В. Земляке] // Радуга.- 1991.- №12.- С. 121-132.

Шевченко А. Вершник: до 80-річчя від дня народження В. Земляка / Шевченко А.// Дивослово.- 2003- №4.- С. 17-18.

Шпак, В. Землякові криниці / В. Шпак // Урядовий кур'єр. – 2008. – №24квіт.(№77). – С. С.8-9.

Кінематографічна діяльність

 

Автор багатьох повістей, сценаріїв фільмів:

 

  • «Люди моєї долини» (1960, у співавт.);

  • «Новели Красного дому» (1963);

  • «Дочка Стратіона» (1964, співавтор і режисер В. Левін);

  • «На Київському напрямку» (1967, співавтор і режисер В. Т. Денисенко);

  • «Важкий колос» (1969, у співавт.);

  • «Відвага» (1971);

  • «Вавилон-ХХ» (1980, співавтор і режисер І. В. Миколайчук).

 

Нагороди


 

Лауреат Шевченківської премії (1978, посмертно). Нагороджений орденом «Знак Пошани» й медаллю.

В Києві, на вулиці М. Коцюбинського, 2 де з 1968 по1977 рік працював письменник в 1983 році встановлено меморіальну дошку (бронза,барельєфний портретскульптор І. В. Макогон,архітектор О. С. Тамаров)[1].

 

 

 

Підготувала бібліотекар I категорії : Сороколіт Т. Є.


Прочитано: 442
Голосів: 3
Оцінка: 4
Оцініть допис: 1 2 3 4 5
Опублікував:

Мостіпан Оксана Петрівна
Всі дописи автора



Коментувати
Ваше ім'я
Email:
Коментар:
 

 Хмара тегів
Каша Сальцова Крихітка Кут СУМ Україна Характерне козацтво Хмельницький виставка екологія конкурс концерт кохання культура мистецтво молодь музика психологія фестиваль фотовиставка фотоконкурс

Всі теги
 Популярні дописи

Слоти на реальні гроші в казино Вулкан 777

· 1: «Тавале» Фестиваль - 283
 Обговорювані дописи
· 1: «Тавале» Фестиваль - 0
© Copyright 2009 Хмельницький молодіжний портал

Про Молодіжний портал